Книга «Кому вони потрібні? Російські військові в українському полоні». Автор - Петро Яценко

Це книжка есеїв про військових російської армії, які потрапили в полон в Україні. Як співробітник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Петро Яценко здійснив десятки поїздок до таборів, де утримують російських бранців. У книжці він фіксує не лише табірний побут, який разюче відрізняється від умов, у яких перебувають українські полонені в Росії, а й намагається визначити самоідентичність солдатів «другої армії світу», їхні мотиви, переконання та спосіб мислення. Окрім власних спостережень, автор спирається на думки психологів, дослідників, журналістів, які спілкувалися з російськими полоненими у різні роки війни Росії проти України. Також до видання увійшли передмови письменниці та публіцистки Олени Стяжкіної та ветерана російсько-української війни й психолога Максима Колеснікова, який провів у російському полоні 321 день. Ця книжка — спроба осягнути, проти кого Україна воює і з ким нам доведеться сусідити у майбутньому. Це також спроба відповісти на питання, навіщо Україна утримує своїх ворогів в умовах, гідних людини, навіть якщо йдеться про тих, хто у своїй більшості заперечує людяність. > «… Ще кілька тижнів тому дехто з них стріляв і біг уперед за наказом своїх > командирів. Здавшись у полон, вони зберегли собі життя, але їм тривожно, бо > всі знають, що після обміну в Москві на них чекає допит.», - Петро Яценко, > автор книжки «Кому вони потрібні?» > > «Книжка досліджує імперію зла через ґрати табору для російських > військовополонених. Цікаво чути їхні казки про «війну з НАТО» і «захист > пригнічених», які розсипаються навіть за поверхової перевірки. І ми бачимо > страх — у першу чергу перед Москвою. Тут чути порожнечу спустошених брехнею > пропаганди душ, які навіть не намагаються знайти виправдання, бо не відчувають > вини… > > Досліджується механізм, який володіє майстерністю викрадення душ. Найстрашніша > зброя цієї війни — не інженерні технології чи класичний металобрухт, а в першу > чергу — механізм перепрошивки, де на виході отримують людей, які більше не > сприймають загальнолюдських цінностей.», - Юлія Паєвська (Тайра), > військовослужбовиця, парамедикиня > > «Це перша українська книжка про російських військовополонених — тих, хто > прийшов відновлювати імперію і зазнав поразки. Петро Яценко не лише досліджує > ворога, щоби краще його розуміти й перемагати. Він пише і про нас — про те, як > ми залишаємося людьми у війні, спрямованій на наше знищення.», - Володимир > В’ятрович, історик, публіцист > > «Цю книжку можна було б назвати «Демонологія». Бо демони існують. Я бачив їх > там — у Таборі, про місце розташування якого не можна говорити. Бачив лише > одного разу — і мені цього вистачило на решту життя. Петро ж Яценко бував у > Зоні так часто, що, можна сказати, їх вивчав. Це — такі собі польові > дослідження «загадкової російської душі» у безпечних умовах табору > військовополонених. Прочитайте її — якщо хочете дізнатися: У чому банальність > імперського зла? Чи існує вірус або ген рашизму? Чим російські > військовополонені відрізняються від нас? Попередження: окремі сцени можуть > викликати відразу.», - Олег Криштопа, письменник та журналіст