Не забувай писати

1960-ті роки. Мерилін Кляйнман на очах у всієї релігійної громади вчиняє таке, що батьки мусять негайно відіслати її на літо до двоюрідної бабусі Ади. Якщо хтось і здатен врятувати репутацію їхньої доньки, то лише ця сувора жінка й водночас дуже успішна сваха. Інакше Мерилін може назавжди забути про коледж. Однак від самого знайомства на вокзалі Ада не перестає дивувати Мерилін. Ким-ким, а бабусею її точно не назвеш. Сучасна, незалежна, іронічна, вона постійно порушує правила: коли ганяє на кадилаку, коли купує модні речі, коли займається сватанням і навіть коли сама ж ті правила встановлює. На початку літа Ада та Мерилін переїжджають на узбережжя Джерсі. Тут на дівчину чекають нові знайомства й неймовірні відкриття. Утім, новий навчальний рік не за горами, Ада ж навіть не думає шукати женихів для Мерилін, незважаючи на ультиматум її батька. Дівчина тільки радіє з цього, бо знайшла собі ліпше заняття, ніж нудне заміжжя. Усе це не може закінчитися добром. І ось одного дня вдарив грім…