Проблема великої літератури

Віктор Петров, він же В. Бер, Борис Веріґо, В. Домонтович письменник, автор Доктора Серафікуса та Дівчини з ведмедиком . Син священнослужителя і шостий з неокласиків. Емігрант та шпигун. А ще етнограф, філолог, публіцист, історіософ. Його есеї чистий інтелектуалізм. Це віртуозні тексти про історію ідей і глибші механізми культури. Хоча заперечувати їхній актуальний вимір не слід: це також міркування побіля конкретної реальності. Петров роздумує про численні проблеми великої літератури , аналізує Сковороду, Куліша та Шевченка, християнство і новий час. Петров мислитель і літератор, що пише іронічно та зухвало. Його шанували, але не розуміли , висловився про Петрова Юрій Шевельов після зникнення письменника з Мюнхена навесні 1949-го. Ця книжка спроба просунутися далі в розумінні самого автора та його оригінальних поглядів і текстів.