Транзитна культура і постколоніальна травма

Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам яті. Хто такий лузер в українській літературі? Як українські автори окреслюють свою Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури? Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам ять, розглядає останнє радянське покоління , яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.