Бажання дива. Як я став науковцем

Відомий еволюційний біолог та автор бестселерів New York Times Річард Докінз у своїх спогадах розповідає про дитинство та інтелектуальний розвиток себе як науковця. Вперше перекладено українською. У своїй першій книжці Егоїстичний ген (1976) Річард Докінз запропонував абсолютно новий геноцентричний погляд на еволюцію, який став миттєвою сенсацією і кардинально змінив уявлення про біологію, гени, еволюцію і був проданий накладом понад мільйон примірників. У 2006 році Докінз знову змінив культурний та інтелектуальний ландшафти світу його миттєвий бестселер за версією New York Times Ілюзія Бога став науковим демонтажем релігії, був проданий накладом понад два мільйони примірників по всьому світу і перетворився на синонім до безжального скептицизму та пристрасних наукових дебатів. І ось тепер, через майже пів століття Річард Докінз готовий поділитися шляхом своєї еволюції як людини і мислителя від життя в колоніальній Кенії до інтелектуального пробудження в Оксфорді. Автобіографія Бажання дива це щира і дуже зворушлива оповідь, яка відхиляє завісу реального життя автора, в якому любов до науки, відкриттів, ідей і всього живого стали найвищим сенсом, що допоміг пробитися крізь нісенітниці до по-справжньому важливих істин. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ БАЖАННЯ ДИВА ? * Вперше представлені і перекладені українською спогади про дитинство й інтелектуальний розвиток Річарда Докінза; * Автобіографія розкриває історію написання однієї з найважливіших книг ХХ століття Егоїстичного гена , натхненну роботами Вільяма Гамільтона, Роберта Тріверса та Джона Мейнарда Сміта; * Особистий погляд на свої ранні роки, інтелектуальне пробудження в Оксфорді та шлях до Егоїстичного гена ; * Автор знайомить із яскравою картиною ідилічного дитинства в колоніальній Африці, приправленою замальовками про минуле власних предків, батьків й особливостей життя після Другої світової війни. Із життям в школі-інтернаті, де попри майже релігійну зустріч із платівкою Елвіса, розпочалась кар'єра Докінза-скептика, який відмовився стати на коліна для молитви в каплиці. І з власне розкриттям всіх істинних здібностей під час навчання і викладання в Оксфорді. ЦИТАТИ: > Чому дорослі заохочують у дітях довірливість? Невже справді так погано > спонукати до невинної гри в запитання дитину, яка вірить у Різдвяного Діда? У > скільки камінів він має залізти, якщо справді доставляє подарунки всім дітям у > світі? Як швидко мають летіти його олені, щоб устигнути облетіти всіх до ранку > Різдва? Не кажіть прямо, що Різдвяного Діда не існує. Просто розвиньте в дітях > чудову навичку ставити скептичні запитання. > Раніше я писав, що був таємним читачем і сидів у кімнаті з книжкою замість > того, щоб носитися надворі в будь-яку погоду, як справжній Докінз. Може, я ним > і був, але мені складно вдавати, що на канікулах я читав щось філософське про > сенс життя абощо. Я читав звичайні дитячі романи: Біллі Бантера , Просто > Вільяма , історії про Біґґлза, Бульдога Драммонда , твори Персі Вестермана, > Червоного Пімпернела , Острів скарбів . > Якщо ви уважно й пильно подивитеся, що саме відбувається під час зміни > поколінь, то неминуче побачите, що в центрі всього перебуває ген саме на > його рівні працює природний добір. Він автоматично заохочує егоїзм тих > сутностей, які потенційно можуть подолати фільтр поколінь і вижити у > віддаленому майбутньому. На нашій планеті ці сутності гени.