Марік

Ці тексти довге й болісне відлуння останнього десятиріччя життя нашої країни та дзвін, в який б є в набат сьогоднішня Велика війна. Вони талановиті й страшні. Але не страшніші за тисячі фотографій загиблих героїв і жертв на вулицях майже кожного населеного пункту України від півдня до півночі, від сходу до західних кордонів. Вони можуть травмувати. Але не глибше, ніж жахіття полону, ворожі катівні та масові безіменні поховання цивільних, загиблих від обстрілів, тортур і голоду в понівечених рашистами українських містах і селах. Вони гіркі. Але не гіркіші, ніж ті ліки, які конче потрібно приймати, щоби раз і назавжди вилікуватися від тяжкої хвороби, що загрожує смертю кожному з нас.