Проєкт «Ікона». Архітектура, міста і глобалізація

Архітектура це місце, де зіштовхуються фантазія і холодний розрахунок, а кожна нова споруда стає іконою, що покликана виражати історію і розкривати культуру країни. Але за екскурсіями, сувенірними ятками й туристичними маршрутами приховано щось значно більше. Оперний театр у Сіднеї, Ейфелева вежа в Парижі, Пікова вежа в Гонконзі це лише декілька відомих на весь світ споруд, що формують образи своїх міст і країн. Тисячі фото в соціальних мережах перетворюють їх на сучасні ікони, якими захоплюються, і водночас вони стають засобами маніпуляцій і впливу влади. Їх популярність це інструмент брендингу: контури й форми викликають стійкі образи та цим перетворюють архітектурні споруди на об єкти моди та хайпу. Поцілунки на фоні Ейфелевої вежі, кумедна підтримка Пізанської дзвіниці, пропозиції руки й серця серед хмар Бурдж Халіфи це більше не видовищна краса. Це двигун економічного зростання. Соціолог Леслі Склер влучно цитує Воргола ( усі магазини стануть музеями, а всі музеї магазинами ) і вчить читати культові будівлі за лініями й деталями, розуміти, як вони стали архівами пам'яті й інструментами влади. Він по цеглинках розкладає основи капіталізму і доводить, що за архітектурою стоїть не лише стиль та історія. Книга Проєкт Ікона не про споруди. Це подорож у світ емоцій, вражень і маніпуляцій міста, яке стає театром, де архітектура це актори, а кожна нова п єса сценарій, продиктований економікою і владою. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ ПРОЕКТ "ІКОНА": АРХІТЕКТУРА, МІСТА ТА КАПІТАЛІСТИЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ? * Ґрунтується на результатах серії інтерв'ю проведених у США та Європі з людьми, які працюють в архітектурі архітектори, розробники, містобудівники, викладачі, критики та інші. * Розглядає сучасну архітектуру як ікону капіталістичного і глобалізованого світу. * Пояснює як сучасні зірки архітектури Хадід, Гері, Фостер підтримують іконічні проєкти та демонструє наслідки архітектурної моди. * Розкриває способи як культові будівлі нашої епохи стають іконами сучасного глобального капіталізму, сприяють зростанню нерівності й гіперспоживанню. ВІДГУКИ > Леслі Склер створив елегантно написане, широкомасштабне дослідження цього > надмірно використовуваного і недостатньо дослідженого тотема нашого часу > ікони. Проєкт "Ікона" деконструює спокусливий образ влади, що піднімається з > неспокійних глибин транснаціонального капіталізму та глобальної культури > споживання, щоб слугувати символом як сучасних бажань, так і соціального > контролю це майстерна робота політико-економічної критики та архітектурного > аналізу. > > Sharon Zukin, авторка книги Naked City: The Death and Life of Authentic Urban > Places > Цю книгу має обов'язково прочитати моє покоління. Це дуже жорстке дослідження, > зроблене з-поза меж архітектурного світу, яке демонструє величезну блискучу > люмпен-форму транснаціональної утопії розвитку, яку ми звикли сприймати як > неминучу. Передусім вона відображає, як навіть найкращі архітектори та > архітектура стали захопленими партнерами у глобальному проєкті перетворення > всього ставлення до світу на форму можливостей розвитку та корпоративних > розваг. Захопливе і дуже моторошне читання. Ніколи ще в архітекторів не було > більшої потреби використовувати всі свої навички, щоб подумати про те, як > вивести нас з цього середовища. > > Кестер Раттенбері, професор архітектури Вестмінстерського університету > У цьому майстерному, вичерпному дослідженні провідних архітекторів сучасності > Склер наважується розглянути беззаперечну творчість і геніальність видатних > архітектурних ікон у контексті капіталістичної трансформації, яка підтримує і > заохочує попит на дедалі більш зухвалі та амбітні проєкти. Із соціологічним > розумінням влади та комерційних реквізитів, пов'язаних із глобалізацією, > порівняльно-історичним розумінням контексту розвитку та соціальною чутливістю > активіста, Леслі Склер розкриває утопічні та антиутопічні елементи сучасної > дизайнерської практики. Читачі можуть не повністю погодитися з усіма його > критичними зауваженнями, але вони приймуть його пошуки альтернативної естетики > міського дизайну та будівництва міст, навіть якщо продовжуватимуть > розмірковувати над тим, як окремі віртуози можуть бути відокремлені від > загальної динаміки споживання, що робить архітектурні проекти знаковими. > > Діана Е. Девіс, Гарвардська вища школа дизайну > Соціологічний погляд Леслі Склера на знакову архітектуру досліджує умови за > яких вона виникла, а також соціальні та політичні запити на які вона реагує. > Це глибоко інформативна розповідь, а часом і повчальна історія. > > Деніз Скотт Браун, VSB Architects