Атоми і попіл. Глобальна історія ядерних катастроф

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції Фукушіма-1 унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції Віндскейл та аварія на Три-Майл-Айленді . Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події. Для всіх, хто цікавиться історичними та політичними процесами у світі, хто досліджує ризики ядерної енергетики. Сергій Плохій розкриває невідомі факти про Чорнобиль, Фукушіму, Киштим, ядерні випробування на острові Бікіні, а також аварії на станціях Віндскейл та Три-Майл-Айленд . Розповідаючи про ці шість жахливих інцидентів, науковець досліджує ризики ядерної енергетики як для військових, так і для мирних цілей, водночас пропонуючи яскравий опис того, як люди й уряди ухвалюють рішення за надзвичайних обставин. Цитати з книжки Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф Про наслідки ядерного вибуху > Науковці з дослідницької станції в зараженій зоні всебічно вивчали дію > радіації на навколишнє середовище. По-перше, дозиметристи і вчені встановили, > що радіація впливала на ріст і розвиток дерев. Зокрема, у радіусі приблизно > 12,5 кілометра від епіцентру вибуху сосни пожовкли і врешті-решт загинули. > Сосни поза цією зоною зазнали різноманітних деформацій. > > Смерть пташок і тварин не пов язували з радіацією насправді ж популяція > тварин зросла, позаяк влада обгородила місцевість, і її більше не > використовували для сільського господарства. За зиму 1957 1958 років рівень > радіації у кронах дерев зменшився майже вдесятеро, тому навесні пташки, які > відлетіли восени, майже не зазнали опромінення. Однак коли вони почали > живитися ягодами з украй забрудненої землі, то також постраждали. Ще більше за > тварин постраждали риби: за п ять років після вибуху зменшилася популяція > коропа і карася звичайного. На зиму вони заривалися в мул на дні, а він був > дуже радіоактивним. Недовіра до атомної енергетики > Головна причина глибокої недовіри до атомної енергетики й урядів, які її > пропагують, полягає в низці ядерних аварій, які з 1950-х років переслідують > галузь чи то у військових, чи то в цивільних іпостасях. Цивільний ядерний > сектор сколихнули три великі аварії: аварія на Три-Майл-Айленді 1979-го, > Чорнобильська катастрофа 1986-го і розплавлення Фукушімських реакторів > 2011-го. Вони не тільки породили в загалу глибоке занепокоєння безпечністю > ядерних реакторів, а й, що зовсім неочікувано, зробили атомну енергетику > циклічною. Після кожної аварії кількість побудованих і запущених реакторів > падала.