Бомжі Донбасу. Homo Profugos

Роман поєднує реалізм та утопію. До товариства україномовних макіївських безхатченків потрапляє книга з альтернативною історією про державу, яка існувала тисячу років тому. Автор намагається вписати Донбас в контекст української історії з часів Хрещення Русі. Та чи варто покладатися на очікування очевидного? > Очікування мають здатність не справджуватися. Особливо очікування > очевидного. А цілком очевидним видавалось би, що в період, коли доля цілої > країни вирішується на територіях довкола Донецького басейну, книжка автора з > Макіївки під назвою Бомжі Донбасу виявиться гостросоціальною публіцистикою > або ж т. зв. чорним реалізмом . Певну неоднозначність вносить хіба > підзаголовок Homo Profugos (людина-вигнанець, бурлака), формально дублюючи > назву, а по суті маркуючи текст латиною, що може слугувати своєрідним > фейс-контролем на вході в романний простір. Латина немов застерігає: не все > тут так просто, як видається, а отже, не варто надто покладатися на очікування > очевидного. Юрій Іздрик > Є книжки, які мають почитати всі. Бомжі Донбасу серед них. Написана у 2012 > році і пророча до дрижаків. Катерина Зарембо