Бахтіяр-наме

Бахтіяр-наме ( Повість про Бахтіяра ), відома також під назвою Повість про десятьох візирів , твір, широко відомий на Сході. Час його написання вчені впевнено відносять до ХІ ХІІ століття. Різноманітні списки Бахтіяр-наме зберігаються в більшості рукописних сховищ світу. Відомі, крім численних перських, також арабські, уйгурські та малайські версії цього твору. Арабська версія дійшла до нас у складі казок Тисячі й однієї ночі . Про велику популярність Бахтіяр-наме свідчить, зокрема, той факт, що пропонований переклад здійснено з рукопису, переписаного 1687 року в Індії, в епоху розквіту династії Великих Моголів. Книгу також органічно доповнюють середньовічні повісті й оповідання, зокрема Про доньку кашмірського правителя , Наср-Айяр та ін.