Останній день

Микола Хвильовий (1893 1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, я романтик! . До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання Щасливий секретар справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі Останній день письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити живу людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався... У серії Рідне також вийшли друком збірки М. Хвильового Сині етюди , Я (Романтика) , Вальдшнепи , Досвітні симфонії .