Крокви над табором. Оповідання. Есеї

Іван Багряний (1906 1963; справжнє прізвище Лозов ягін) український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні. До збірки Крокви над табором увійшли короткі прозові твори: оповідання, новели, статті та інші. Від оповідань Крокви над табором , Нова Рябина (1931) про успіхи колективізації українського села до листа-памфлета Чому я не хочу вертатись до СРСР? (1946) з критикою більшовицької влади відбулася різка метаморфоза світогляду письменника, і саме за це радянська влада забороняла його твори.