Ми — з УНСО

Ми з УНСО найбільш захоплюючий літопис одіозної групи політичних корсарів кипучих 1990-их. У той час під стягами цієї організації об єдналися рекордно виразні фракції українських пасіонаріїв. Штурвал лідерства почергово опинявся в руках найколоритніших джокерів доби таких як Анатолій Лупиніс, Дмитро Корчинський, Валерій Бобрович, Сашко Білий та Олег Вітович. Значна частина їхніх ідеологічних шукань зазнала кисневої недостатності у міжпартійній візантійщині кволої епохи Кравчука-Кучми, котра не виходила за периметр урядового кварталу на Печерських пагорбах. Відтак провідним поприщем для маніфестації панукраїністичних засад УНСО стає геополітика і локації пострадянських збройних конфліктів. Придністров я, Абхазія, Карабах, Чечня, Югославія і навіть Крим для УНСО не лише пульсуючі зони криз, де здійснюється збройний опір кремлівському колоніалізму, але й майданчики, на яких обкатується романтична претензія виражена гаслом Україна має право на імперію! Художній виклад історії УНА-УНСО у виконанні Геннадія Ключікова містить частку авторського домислу, але при цьому опертий на ґрунт реальних подій. І це пояснює, чому свого часу вона стала лідером цитувань пропагандистських ЗМІ РФ, а у наші дні не втратила історичної цінності.