Чеснота націоналізму

Російське вторгнення в Україну знову поставило на порядок денний дискусію про явища, які, на думку багатьох, уже відійшли в минуле, а саме націоналізм і цінність власної національної держави. Із часів Другої світової війни і нацистських злочинів націоналізм на Заході вважали темним минулим, якому не місце у світлому глобалізованому майбутньому. Та чи справді саме націоналізм винен у найбільших трагедіях ХХ століття? Йорам Газоні пропонує цілком інший погляд. Уміло переплітаючи минуле й теперішнє, від часів Мойсея до сучасних конфліктів на Близькому Сході, він наводить власні аргументи на користь того, що саме націоналізм і породжені ним національні держави є найкращою з наявних форм політичного устрою як для окремих спільнот, так і для міжнародного ладу. > Коли ми починаємо чіткіше бачити дороги, нам стає простіше вирішити, яку з > них обрати . Ці слова автора врізались у пам ять. А як навчитись бачити > чіткіше, щоб обрати правильний шлях? І який з них правильний? > > Відповідь у цій книжці. Коли ми озирнемося навколо, відчуємо запах рідної > землі, згадаємо наших предків, почнемо вивчати свої традиції та думати про > добробут майбутнього покоління, нам стане простіше вибрати дорогу, якою варто > йти. > > Націоналізм це не про конфлікти та ненависть. Це про усвідомлення свого > вибору, вірність, рішучість і повагу. А ще про любов до країни, у якій > живемо, до добробуту своїх громадян. Це про рішучість обстоювати інтереси тих, > кого ми вважаємо рідними, і про повагу до тих, хто вибирає любов замість > ненависті. Святослав Калина Паламар, заступник командира бригади Азов