Дублінці

У Дублінцях (1914) Джеймса Джойса (1882 1941) читач не знайде авангардного експериментаторства Улісса та безоглядної сповідальності Портрета митця замолоду . Однак насичений психологізм оповіді, емоційність фрази, увага до компрометуючих деталей, небажання вдаватися в ідеалізацію та моралізаторство, готовність шокувати набожних та благочестивих , як і усвідомлення того, що колір батьківщини це не завжди блакитний відтінок неба, а й монотонна сірість дощового дня та брудно-коричнева багнюка дублінських вулиць усе це дозволяє безпомилково упізнати стиль пізніше знаменитого на весь світ автора, а заразом робить цю збірку малої прози Джойса визначним досягненням модерністської літератури.