Сповідь гетеросексуала, який відстав від свого часу

> Я довго вірив, що життя це свято, а коли мені минуло п ятдесят років, життя > стало ненастанним похміллям. Я довго хотів бути трансгресивним, не знаючи, що > був конформістом. Сьогодні я почуваюся краще в августинському монастирі, ніж у > борделі, а військовими захоплююся дужче, ніж законодавцями мод. У цьому > признанні в моїй сповіді немає нічого консервативного: щоб і далі курити > фіміам наркотикам, треба набагато менше самовпевненості, ніж для відмови від > них. Сповідь у книжці не гарантує відпусту: ідіть собі далі своїм шляхом, якщо > шукаєте в цій книжці щось інше, крім чоловіка, який намагається зрозуміти > себе. Фредерік Беґбедер. Свідчення розкаяної людини, яка намагається визнати свої колишні помилки, рефлексуючи на тему бурхливого особистого життя. Автопортрет скандального письменника, ловеласа й інтригана Фредеріка Беґбедера це свідчення людини, яка перебуває між двох поколінь і кається в тому, що йому не вдалося бути людиною déconstruit. Він намагається визнати (не без доброї дози гумору і провокацій) свої колишні помилки і вольності передовсім усвідомлюючи у дзеркалі власне відображення. Сповідь гетеросексуала, який відстав від свого часу це спроба зрозуміти себе, своє минуле і світ навколо. З брутальною відвертістю і безжальним гумором Беґбедер зводить рахунки з наркотиками, алкоголем і сексом, розкриваючи особисте ставлення до надмірної політкоректності, фемінізму і претензій всевідаючих нових пророків . Не церемонячись з тим, що робить його негідником, звинуваченим ледь не у всіх смертних гріхах, і не шкодуючи прагнення до порядності, він завершує свою сповідь зізнанням у коханні до тієї, яку серед моря жінок кожного дня обирає собі за дружину. Чому варто прочитати книжку Фредеріка Беґбедера Сповідь гетеросексуала, який відстав від свого часу ? * Дуже особиста розповідь про сучасне західне суспільство, охоплене вітром самоцензури. * Уперше читачеві відкриється справжнє обличчя скандального письменника, ловеласа й інтригана Фредеріка Беґбедера. * Посилаючись на провідних феміністичних письменниць Франції, аналізуючи власне дитинство й творчість, революції у суспільстві і рух #MeToo, автор описує, як мистецтво і культура можуть втратити власну сутність під гнітом цензури.