Кельтські сутінки

Вільям Батлер Єйтс (1865 1939) отримав Нобелівську премію з літератури за свою вдохновлену поезію, яка виражає дух цілої нації . Ця формула справедлива щодо його прози, не випадково ж на порозі незалежності Ірландії назва його есеїстичної збірки Кельтські сутінки стала образним означенням усього національного літературного відродження, чільним представником якого був письменник. Жменька мрій , за його скромним визначенням, Кельтські сутінки це екскурсія в край фейрі, істот, що ведуть рід від давніх богів і не належать ні до сили світла, ні до тьми, у країну духів і привидів, а отже у саме серце Ірландії, де народні вірування сягають туманної прадавнини, де ще зберігся дар візіонерства і де з потойбіччям заведено не ворогувати, а обмінюватися люб'язностями . Замітки фольклориста, який старанно і захоплено записував оповіді селян,