Пастка

Еміль Золя (1840 1902) видатний французький письменник, журналіст, критик, відомий як засновник і головний теоретик натуралістичної прози, який прагнув науково обґрунтувати свій літературний метод, шукаючи зв язок між природним та соціальним корінням людської психології. Неухильно дотримуючись свого кредо Nulla dies sine linea ( Ані дня без рядка ), Золя вдалося стати одним із найпопулярніших письменників останньої чверті ХІХ ст. світового рівня, започаткувати окремий літературний напрям, втілити свій найбільший творчий задум написати цикл з двадцяти романів Ругон-Макари (1870 1893), природну і соціальну історію однієї родини за часів Другої імперії . Більшість його творів перекладено десятками мов та екранізовано. Золя також прославився участю в справі Дрейфуса, надрукувавши на початку 1898 року в газеті L Aurore статтю Я звинувачую , після чого мусив тікати до Англії через загрозу ув язнення. Пастка один із найголовніших творів Еміля Золя, в якому письменник повною мірою реалізує свій творчий метод. Пастка , найнатуралістичніший роман в усьому доробку автора, зазнав шаленої критики за відверту фізіологічність і стиль та водночас приніс письменникові світову славу й визнання. Дія твору відбувається в паризькому передмісті середини ХІХ ст. На прикладі однієї родини Золя змальовує побут і проблеми нижчих верств населення тогочасної Франції, показує вплив середовища на людину, говорить про роль жінки в суспільстві, висміює людське невігластво. Відвертість, безкомпромісність, ба навіть жорстокість роману роблять його блискучим літературним артефактом, актуальність якого не тьмяніє й понині.