Кобзар

12 лютого 1840 року вийшов цензурований дозвіл друкувати Кобзар . Так назвав свою першу віршовану збірку, що складалася із восьми творів, 26-річний поет. (Цю назву було збережено і для двох наступних видань, 1844 і 1860 років). Із друкарні Кобзар вийшов десь у березні на початку квітня і дістав одностайне визнання критиків щодо поетичного хисту його автора. Відтоді весь поетичний доробок Шевченка ототожнюють із текстами книжки під назвою Кобзар . Вона відкрила нову епоху в історії української літератури. Жоден українських поет до цього не дав таких чудових творів, як ті, з яких складався Кобзар , ніхто не збуджував таких думок, ні таких настроїв. Мелодійне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до Батьківщини, чиста народна мова основні риси шевченківської мови яскраво проявилися у цій книзі. Шевченко апелює до національної пам яті українців, нагадує про минулу запорізьку славу, оспівує пригноблене селянство, мріє, щоб народ став повноможним володарем на своїй землі.