Перша книга спогадів.

Головну героїню Першої книги спогадів звати коротко та по-молодіжному Йо (скорочено від Йоганни). Школярка переїжджає щопівроку до нового міста через постійну зміну батькової роботи. У новому класі дівчинка знайомиться з чемним, милим, приємним Луїсом, котрий виявляє неабиякий інтерес до неї. Героїня втратила маму майже десять років тому й досі мало знає про її загибель. Майже всі фотографії згоріли при пожежі. На згадку залишився лише срібний кулон з крихітною світлиною та написом: Ключ у тобі . Батько знехотя коментує втрату, добирає слова, видно, що це відгукується болем у його душі. Йо відчуває себе незатишно не тільки через численні переїзди. Клопоту їй завдає дивний дар проникати в чужі спогади. Вона торкається зап ястка іншої людини й опиняється на сріблястому полі, вибирає стебло, що палахкотить найбільше, й потрапляє у спогад. Інколи підключення до чужої підсвідомості відбувається ненароком, інколи навмисне. Чи приречена Йо жити без обіймів та дотиків решту своїх днів? Авторки не відповідають. Принаймні, у цій частині. Ця книжка про стосунки та близькість, про довіру та дружбу між батьками та дітьми, друзями та закоханими. Щира історія тендітної Йо залишить купу питань, чим підігріє цікавість читача до продовження.