Червоний вовчик

Чому ти плачеш? Червоний Вовчик озирнувся. На нього зацікавлено дивилася маленька, дивно вбрана білява дівчинка. Розгубившись, вовчик згадав, чого його завжди вчили старші триматися подалі від людей! Але маленька людина, що стояла перед ним, здавалася такою доброю і тендітною, що він миттю відчув до неї довіру. Давно колись жила собі мама-вовчиця. Одного разу відрядила вона вовченя віднести кролика до бабусі: та зовсім не мала зубів і була надто старенькою, щоб полювати. Дорогою вовчик мусить остерігатися лихих людей жахливого мисливця та його доньки. Але, мандруючи, маленький вовчик страшенно зголодніє і, не втримавшись, з їсть кролика. Збентежений і присоромлений своїм вчинком, він наївно піде за милою дівчинкою, що розкаже йому історію своєї родини: про доброго мисливця і його дружину, яку нібито з їли жорстокі вовки